Тенденція вражає. Як розмір виплат впливає на працевлаштування українців в ЄС

Чи правда, що біженці в Польщі працюють більш активно, ніж у Німеччині?

Українські біженці за кордоном опинилися в центрі нового дослідження. Його результати виявили цікаву закономірність, яка змушує по-новому подивитися на питання працевлаштування.

Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на результати соціологічного дослідження Інституту національної стійкості та безпеки (НУ "ІНСБ") на тему "Система російського гібридного впливу на українців в ЄС: наративи, канали, загрози".

Головне:

• Статус: станом на кінець 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувало близько 4,3 млн українців.
• Інверсна залежність: що вища в країні соціальна допомога, то нижчий рівень офіційного працевлаштування серед біженців.
• Приклад: у країнах із мінімальними виплатами (як Польща) відсоток працевлаштованих значно вищий, ніж у країнах із щедрою соцпідтримкою (Бельгія, Німеччина).

Скільки українців - під тимчасовим захистом в ЄС

Станом на кінець 2025 року під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу перебуває приблизно 4,3 мільйона українців (цей статус, завдяки рішенню Ради ЄС, продовжено до 4 березня 2027 року).

Виходячи з офіційних даних Eurostat, "вимальовується" цікава тенденція - абсолютну більшість наших громадян прийняли дві країни, тоді як в інших державах кількість українців відчутно менша.

В цілому найбільша кількість українців під тимчасовим захистом зафіксована у таких країнах:

• Німеччина - 1 251 тис. осіб;
• Польща - 969 тис. осіб;
• Бельгія - 88 тис. осіб;
• Італія - 64 тис. осіб;
• Франція - 52 тис. осіб.

При цьому наведені дані щодо Франції можуть бути дещо заниженими, оскільки там переважно не враховуються неповнолітні особи.

Українці під тимчасовим захистом в ЄС (інфографіка: НУ "ІНСБ")

Як виплати впливають на працевлаштування

Державна політика щодо тимчасово переміщених осіб у вищезазначених країнах - не є універсальною.

Тобто це - п'ять різних алгоритмів, а не "один режим із варіаціями".

Не зважаючи на це, дослідники виділяють кілька структурних закономірностей, які впливають на життя українців за кордоном:

• розрив у рівні соціальної допомоги між країнами сягає десятків разів, що формує принципово різні стимули до інтеграції;
• спостерігається інверсна залежність - що щедріша в країні система виплат (соціальної допомоги), то нижчий рівень працевлаштованих (серед біженців).

Читайте також: Де українців чекають найбільше: топ країн Європи з дефіцитом кадрів у 2026 році

Уточнюється, що це - структурна закономірність, а не питання індивідуальної мотивації.

Адже однакова формальна допомога дає протилежні результати залежно від інституційного дизайну тієї чи іншої країни.

В цілому така ситуація може пояснюватись не небажанням працювати, а низкою "перешкод" на шляху до цього (наприклад, високим порогом входу на ринок, наявністю мовних бар'єрів, складними процедурами визнання кваліфікації тощо).

Взаємозв'язок між виплатами й працевлаштуванням (інфографіка: НУ "ІНСБ")

В яких країнах біженці отримують найбільше

В цілому статистика виплат (для одинокого дорослого на місяць) у різних країнах виглядає так:

• Бельгія - 1 314 євро;
• Німеччина - 563 євро;
• Італія - 300 євро;
• Франція - 204 євро;
• Польща - 30 євро.

Уточнюється, що для Італії та Франції вказана лише первинна короткострокова допомога (яку надають у перші місяці після прибуття), оскільки регулярна грошова допомога там нині фактично відсутня.

У Польщі ж - вказана мінімальна пряма допомога дорослим.

Рівень соцдопомоги та працевлаштування біженців у різних країнах (інфографіка: НУ "ІНСБ")

Рівень зайняності біженців у цих же країнах

Рівень зайнятості біженців у цих же країнах, за словами дослідників, демонструє протилежну тенденцію:

• Польща - 69%;
• Франція - 32%;
• Німеччина - 27%;
• Бельгія - 15%.

Читайте також: Платять до 5300 євро на руки: які країни Європи дають українцям гроші за повернення додому

Керівниця Лабораторії соціологічних досліджень "ІНСБ", докторка соціологічних наук Катерина Настояща під час презентації дослідження повідомила, що в цілому "асимільованості" українців в інших країнах - радше немає.

"Можемо говорити лише про інтеграцію наших людей", - констатувала експерт.

Причому найкраще, за її словами, адаптуються до нових реалій діти. Тоді як молодь - найбільш вразлива, а старше покоління - практично не інтегрується.

Нагадаємо, раніше в ЄС підрахували масштабну хвилю майбутніх звільнень і повідомили, які сфери постраждають найбільше.

Тим часом ми пояснювали, чому українським лікарям у Польщі почали анульовувати ліцензії (кому загрожує втрата роботи).

Читайте також, що Європа готує для українських біженців в цілому й коли чекати змін.