Його Еверест був на "Азовсталі": у Києві провели турнір пам'яті воїна "Гряна" (фото)
Він мав шанс на порятунок, але відмовився від евакуації на користь цивільного Нещодавно в Києві відбувся сьомий турнір із футзалу у пам'ять про воїна-азовця Олександра "Гряна" Гряника - одного з учасників легендарної військової операції "Небо".
Нещодавно в Києві відбувся сьомий турнір із футзалу у пам'ять про воїна-азовця Олександра "Гряна" Гряника - одного з учасників легендарної військової операції "Небо".
Докладніше про захід та життєвий шлях полеглого захисника України, - читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.
Головне:
- Пам'ятний турнір: 13 червня в Києві всьоме провели Кубок із футзалу в пам'ять про полеглого захисника "Азовсталі" Олександра Гряника.
- Запекла боротьба: доля першого місця визначилася лише після останнього матчу, коли за додатковими показниками перемогу виборола команда "Ніка".
- Подвиг в оточенні: воїн із позивним "Грян" брав участь в операції ГУР "Небо", після поранення відмовився від евакуації (віддавши своє місце цивільній особі).
- Здійснена мрія: Олександр дуже хотів підкорити Еверест, після загибелі Героя українська альпіністка розгорнула його фото на найвищій вершині планети.
13 червня 2026 року в столиці відбувся турнір із футзалу (міні-футболу), організований вже всьоме у пам'ять про воїна-азовця Олександра Гряника із позивним "Грян".
Нагорода на Кубку пам'яті Олександра Гряника (фото: надане РБК-Україна)
Він був одним із учасників легендарної військової операції "Небо" (для забезпечення захисників "Азовсталі" необхідними ресурсами).
Участь у Кубку пам'яті Олександра Гряника ("Гряна") взяли в цілому п'ять команд.
Учасники футзального турніру пам'яті "Гряна" (фото: надане РБК-Україна)
Матчі проходили у напруженій боротьбі, але всі гравці ставились один до одного з відповідною повагою.
Переможець турніру визначився тільки після останнього матчу, адже команди-лідери - "Ніка" та "Ультрас "Динамо" - набрали однакову кількість очок.
"Дуже рівний турнір із продемонстрованим чесним футболом", - констатували присутні.
Нагороди в межах організованого пам'ятного турніру (фото: надане РБК-Україна)
За додатковими показниками кубок вибороли зрештою гравці команди "Ніка".
По завершенню змагань відбулась вечеря в пабі, в межах якої учасники турніру згадали та пом'янули не лише "Гряна", але й інших загиблих воїнів.
Адже Герої живі, поки жива пам'ять про них.
Одна з команд-учасниць Кубку пам'яті Олександра Гряника (фото: надане РБК-Україна)
Народився Олександр Гряник у Києві. Навчався у столичній гімназії №32 "Успіх".
Згодом закінчив факультет міжнародної економіки та менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
Обожнював активний відпочинок (гори, подорожі), футбол (був фанатом ФК "Динамо"), ходив на каяках і катався на скейті.
Олександр Гряник (фото: надане РБК-Україна)
Любив собак. Мріяв бути фотографом у гарячих точках.
Мандрував джунглями Мексики (навіть не знаючи місцевої мови).
"Сашко був чесним, справедливим, добрим, сміливим. Із винятковим почуттям гумору", - розповіла його мама Ольга.
Батьки юнака під час спортивного заходу (фото: надане РБК-Україна)
На Революції Гідності Олександр був від початку та до кінця.
Поїхати на війну хотів ще тоді, у 2014 році. Проте рідні вмовили його довчитися.
Пізніше хлопець пройшов курс молодого бійця та з 2016 року долучився до лав полку "Азов" Національної гвардії України.
"Саша ніколи не мріяв стати військовим. Але так сталося, що він, як і багато свідомої молоді, мусив захищати свою країну", - повідомила його мама.
На початку 2022 року юнак звільнився, оскільки вирішив пожити цивільним життям, а потім написати книгу про війну.
Читайте також: "Я не хочу передавати цю війну у спадок": історія добровольця, який не раз обдурив смерть"Його місцем сили була дика природа, тож він одразу поїхав у Карпати зібратися з думками. А коли почалася повномасштабна війна, Саша сказав: "Здається, я для себе вже пожив". Для себе він пожив 22 дні", - пригадала Ольга.
У перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, "Грян" був у Києві.
Відправивши батьків за кордон, він знову пішов захищати Україну.
Брав участь у визволенні Бучі, Ірпеня та Гостомеля Київської області.
"Грян" під час служби (фото: надане РБК-Україна)
Причому весь цей час прагнув потрапити у Маріуполь - на допомогу своїм побратимам.
27 березня він взяв участь в операції Головного управління розвідки (ГУР) - вилетів гелікоптером у вже оточене місто.
Його батьки про це не знали. Думали, що юнак залишається у Київській області.
"Коли ГУР організувало секретну операцію "Небо", для нього це був саме той момент, якого він чекав. Сашко полетів гвинтокрилом в окупований Маріуполь на поміч своїм побратимам. Думаю, це найбільше характеризує його, як людину", - розповіла пізніше його мама Ольга.
Під час прориву Олександр був поранений, але від евакуації відмовився, віддавши своє місце цивільній особі.
Він обороняв Маріуполь пліч-о-пліч із побратимами до останнього подиху.
Олександр разом із побратимами (фото: надане РБК-Україна)
"У Саші була головна мрія життя - підкорити Еверест. Уже будучи на Азовсталі, він писав: "У мене є мрія - Еверест. Круто було би підкорити найвищу точку Землі! Але я розумію - зараз мій Еверест тут - на "Азовсталі", - повідомила його мама.
Загинув 28-річний старший солдат Олександр Гряник, із позивним "Грян", 8 травня 2022 року під час оборони заводу "Азовсталь" (згорів у бункері внаслідок влучення туди ворожої фосфорної бомби).
Рідні Героя про його загибель дізналися лише через кілька днів після трагічної події, із соціальних мереж.
"Серед "азовців" є відчуття сім'ї. Вони готові за свого побратима віддати життя… Син знав, що летить в один кінець, і це його не зупинило. Сашко говорив: "Головне в житті - любов. А я своїх побратимів люблю", - поділилась згодом його мама.
Олександр "Грян" Гряник (фото: надане РБК-Україна)
Тіло захисника шукали 8 місяців. 14 січня 2023 року його кремували. Урну з прахом поховали 28 жовтня 2023 року на Лук'янівському кладовищі в Києві.
В Олександра залишилися батьки та сестра.
"Після загибелі Сашина мрія стала нашою мрією, щоби душа його була ближче до того місця, про яке він мріяв. І так сталося, що легенда українського альпінізму Тоня Самойлова, здійснюючи свій світовий рекорд, розгорнула фото "Гряна" на найвищій точці планети Евересті! Вона присвятила своє сходження Сашку", - розповіла Ольга.
Фото "Гряна" розгорнули на найвищий точці планети - Евересті (ілюстрація: надана РБК-Україна)
Так мрія Героя та захисника України здійснилася, хоча вже і після земного життя.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про День пам'яті загиблих захисників - що означає дата 29 серпня для України.
Крім того, ми пояснювали, чому рідні зниклих безвісти воїнів зможуть отримати посвідчення на пільги простіше.
Читайте також про почесті без поховання - як в Україні з'явився новий ритуал прощання із загиблими воїнами.