Агресивні діти [draft]

Діти далеко не завжди здатні контролювати свої емоції, і через це практично в кожної дитини білшою або меншою мірою можуть виявлятися ознаки агресивної поведінки.

Причини дитячої агресії

До того як дорікати дитині за недозволене виявлення агресії, необхідно розібратися, що саме викликало сплеск негативних емоцій. Агресивною дитина стає внаслідок таких причин:

• Агресивна поведінка одного з батьків. Малюки, як правило, завжди наслідують дорослих, насамперед батьків. Так, якщо в сім’ї прийнято відкрито і бурхливо виражати негативні емоції, можете не сумніватися, що Ваш малюк буде поводитись так само.
• Неправильна реакція дорослих на вияв агресії дитиною. Невтручання батьків є для дитини сигналом, що так поводитися – нормально. Надміру сильний тиск стикається з протидією. Намагайтеся спокійно пояснити дитині, чому Вам не подобається подібна поведінка.
• Порушення неврологічного і психопатологічного характеру. Щоб виявити їх, треба провести обстеження дитини.
• Копіювання поведінки однолітків або вчителів.

Найчастіше причина криється в самій сім’ї. Проаналізуйте власну поведінку: може, Ваша модель виховання занадто сувора, або, навпаки, надміру м’яка, коли дитині все дозволено?

Наслідки дитячої агресії

Агресія дитини, спрямована на оточуючих, має дуже серйозні наслідки. Надмірно агресивні діти:

• Можуть стати ізгоями в дитячому колективі, потрапивши до т. зв. групи ризику. З ними часто просто бояться і не хочуть грати, товаришувати, святкувати інші діти, стосовно яких вони виявляли агресію.
• Не навчившись контролювати свою поведінку в дитинстві, людина може і в дорослому віці користуватися подібною моделлю поведінки. Підростає маніпулятор.
• Можуть об’єднатися в групи і тероризувати інших. Таким чином, формується антисоціальна поведінка, яка в дорослому віці призводить до проблем із законом.

Види дитячої агресії

У дітей найчастіше зустрічається агресія таких видів:

• Фізична. Припускає застосування сили проти людей, тварин або предметів.
• Словесна (вербальна). Виявляється в грубих розмовах, можливо, із застосуванням ненормативної лексики, з образливими прізвиськами і звертаннями, вираження емоцій в образливій для оточення формі. Словесна агресія є поширеною. Діти різко висловлюються на адресу однолітків і дорослих. Найчастіше така поведінка характерна для дітей, які мають підвищений агресивний фон. Крім того, вона може бути ситуативною і набувати оборонного характеру. Найбільш прийнятними варіантами реакції на словесну агресію є ігнорування, але тільки у тому випадку, якщо поведінка дитини не має загрозливого характеру. Також дієвим методом, але за умови, що агресія не виявляється цілеспрямовано, буде перемикання уваги на щось позитивне: запропонуйте, наприклад, цікаве заняття, гру, поділіться новою інформацією та ін.

Оскільки дитяча агресія шкодить не лише оточуючим, але й самій дитині, батьки мають бути зацікавлені в тому, щоб допомогти своєму чаду розв’язати цю проблему. Якщо виникло запитання: “Що робити в ситуації, яка склалася?” – то відповідь однозначна: “Необхідно навчити дитину виражати свої емоції та почуття у словесній формі”. Малюк повинен знати, що відстоювати свої права можна не лише за допомогою кулаків і лайливих слів, що діалог – набагато ефективніший засіб для цього.